де Ввр – величина витрат усіх ресурсів в t-му році (включаючи витрати на одержання супутніх результатів); С твр – поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-му році без врахування амортизаційних відрахувань на реновацію; Ktвр – одночасові витрати при виробництві (використанні) прод


де Ввр – величина витрат усіх ресурсів в t-му році (включаючи витрати на одержання супутніх результатів); С твр – поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-му році без врахування амортизаційних відрахувань на реновацію; Ktвр – одночасові витрати при виробництві (використанні) прод
Поточні витрати – витрати підприємства, які пов’язані з його виробничою діяльністю – виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. До складу поточних витрат (Сtвр) включаються витрати, які визначаються згідно зі запровадженим у галузях порядком калькулювання собівартості продукції. На ранніх стадіях розробки і проектування нової техніки, коли відсутня конкретна звітна і нормативна інформація, для розрахунків поточних витрат у виробництві можуть використовуватись різні узагальнені методи калькулювання (метод питомих показників, аґреґатний, бальний метод та ін.). При цьому в розрахунках слід враховувати структуру витрат і нормативи, що використовуються при виробництві аналогічної продукції на діючих підприємствах з передовою технологією і оснащених прогресивним обладнанням. Передвиробничі витрати – частина одноразових витрат, що пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва, організацією робіт для випуску нової продукції, запровадженням прогресивної технології, освоєнням нових підприємств, виробництв, цехів та аґреґатів (пускові витрати). Сюди належать також витрати на підготовчі роботи у видобувній промисловості та ін.
Передвиробничі витрати враховуються повністю в складі одноразових витрат у тих випадках, коли результати передвиробничої роботи використовуються при реалізації й інших заходів науково-технічного прогресу, то на даний захід слід відносити тільки частину передвиробничих витрат, що встановлюється експертним шляхом.
Залишкова вартість основних фондів – це та частина вартості основних фондів, яку ще не віднесено на витрати для виготовлення продукції, виконання роботи чи надання послуг. Залишкова вартість основних фондів Фtз визначається як різниця між початковою вартістю основних фондів і величиною амортизаційних відрахувань для них на кінець розрахункового періоду. Для основних фондів, які вибувають в році, беруть їх ліквідаційну вартість.
Для заходів науково-технічного прогресу, що характеризуються стабільністю техніко-економічних показників (обсяги виробництва, показники якості і результати) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту проводиться за формулою
де Pр – незмінна по роках розрахункового періоду вартісна оцінка результатів, включаючи основні і супутні результати; Вр – незмінні по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходів:
С – річні поточні витрати при використанні продукції (без врахування амортизаційних відчислень на реновацію); Kр – норма реновації продукції, що визначається з врахуванням фактора часу; Ен – норматив зведення різночасових витрат і результатів (Ен=0,1); K – одноразові витрати при використанні продукції (у випадку їх розподілу в часі вони зводяться до розрахункового року).
Розрахунок за цією формулою слід проводити в цьому випадку, коли на стадії техніко-економічне обґрунтування невідома динаміка результатів витрат, а також для порівняння варіантів при умові збігання в часі початку виробництва. В решті випадків слід врахувати фактор часу. При виборі кращого заходу з різних варіантів таким вважається варіант, для якого величина економічного ефекту максимальна або за умови рівності корисного результату витрати на його реалізацію мінімальні.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.